залазити

Залазити, -жу, -зиш

сов. в. залізти, -лізу, -зеш, гл.

1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642.

2) Только несов. в. Запачкать, лазая.

Значення в інших словниках

1. залазити — зала́зити 1 дієслово недоконаного виду видиратися; заповзати; проникати; устромлятися зала́зити 2 дієслово доконаного виду почати лазити  Орфографічний словник української мови
2. залазити — див. втручатися  Словник синонімів Вусика
3. залазити — I -ажу, -азиш і залізати, -аю, -аєш, недок., залізти, -зу, -зеш, док. 1》 Видиратися, підніматися на верх чого-небудь, спираючись руками й ногами. 2》 Заходити, протискуючись, або заповзати куди-небудь, під щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. залазити — лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка. 1. Виявляючи удавану люб’язність, приязнь до когось, добиватися його довір’я, прихильності.  Фразеологічний словник української мови
5. залазити — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
6. залазити — ЗАЛА́ЗИТИ¹, а́жу, а́зиш і ЗАЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Видиратися, підніматися на верх чого-небудь, спираючись руками й ногами.  Словник української мови в 11 томах