залляти

Залля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.

Значення в інших словниках

1. залляти — залля́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. залляти — див. заливати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залляти — зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б.  Фразеологічний словник української мови
4. залляти — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. залляти — Залля́ти, -лля́ю, -лля́єш; залля́в, -лля́ла; див. зали́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. залляти — ЗАЛЛЯ́ТИ див. залива́ти.  Словник української мови в 11 томах