залопотіти

Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. Грин. II. 95.

2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Грин. II. 244. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 69).

Значення в інших словниках

1. залопотіти — залопоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залопотіти — див. бігти  Словник синонімів Вусика
3. залопотіти — див. залопотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. залопотіти — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. залопотіти — ЗАЛОПОТІ́ТИ див. залопота́ти.  Словник української мови в 11 томах