замерзати

Замерза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. замерзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Мет. 435. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони. Ном. № 645.

Значення в інших словниках

1. замерзати — замерза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замерзати — див. мерзнути  Словник синонімів Вусика
3. замерзати — див. МЕРЗНУТИ.  Словник синонімів Караванського
4. замерзати — -аю, -аєш, недок., замерзнути і замерзти, -зну, -знеш; мин. ч. замерз, -ла, -ло; док. 1》 Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід. 2》 Дуже мерзнути. 3》 Гинути, вмирати від холоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. замерзати — ЗАМЕРЗА́ТИ (про воду, річку і т. ін. — покриватися, затягатися льодом), ЗАСТИГА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИЖАНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. замерзати — Замерза́ти, -за́ю, -за́єш; заме́рзнути і заме́рзти, -ме́рзну, -неш, -нуть; заме́рз, -ме́рзла; заме́рзши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. замерзати — ЗАМЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМЕ́РЗНУТИ і ЗАМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. заме́рз, ла, ло; док. 1. Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід.  Словник української мови в 11 томах