замиг(о)тіти

Замиг(о)ті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5.

2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.