замилувати

Замилувати, -лую, -єш

гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.

Значення в інших словниках

1. замилувати — замилува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замилувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Почати милувати. 2》 Осипати ласками кого-небудь, втомити, замучити пестощами, запестувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замилувати — ЗАМИЛУВА́ТИ див. замило́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. замилувати — ЗАМИЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Почати милувати. 2. Осипати ласками кого-небудь, втомити, замучити пестощами, запестувати. «Та я ж його за це замилую, та я ж його закохаю, та я ж йому ноги обцілую, та я ж…» Мар’яна вхопила голову в руки й заплющила очі (Вас., І, 1959, 274).  Словник української мови в 11 томах