замкнений —
за́мкнений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
замкнений —
За́мкнений. Закритий, запечатаний (про конверт, пакунок тощо). На кожній праці дає ся знак або число; те саме пише ся і на замкненій коверті, в котрій містить ся ім я, прізвище і адреса автора (Б.
Українська літературна мова на Буковині
замкнений —
[замкнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
замкнений —
замкнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до замкнути 1-4). || замкнено, замкнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який не має розривів, кінці якого з'єднуються в одній точці (про лінію, геометричну фігуру і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
замкнений —
замкну́тися (закри́тися) / замика́тися (закрива́тися) в собі́. Заглибитися у власні думки, переживання, стати мовчазним, відлюдькуватим. Кілька днів .. Іраклій не озивався словом ні до кого. І майже не відкривав очей ..
Фразеологічний словник української мови
замкнений —
ЗА́МКНЕНИЙ (який неохоче спілкується з іншими), ЗА́МКНУТИЙ, НЕТОВАРИ́СЬКИЙ, МАЛОТОВАРИ́СЬКИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СКРИ́ТНИЙ (який неохоче ділиться своїми думками, настроєм і т. ін.).
Словник синонімів української мови
замкнений —
За́мкнений і за́мкнутий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
замкнений —
ЗА́МКНЕНИЙ, ЗА́МКНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до замкну́ти 1-4. Як тільки смеркало, Підпара засував двері у сінях, пробував довго, чи добре замкнені, і перше, ніж облягатись, здіймав рушницю, мостив біля себе сокиру (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах