заневільний
Заневільний, -а, -е
Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Словник української мови ГрінченкаЗаневільний, -а, -е
Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Словник української мови Грінченка