Словник української мови Грінченка

занехаяти

Занехаювати, -хаюю, -єш

сов. в. занехаяти, -хаю, -єш, гл.

1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. І. 13.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. занехаяти — занеха́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. занехаяти — див. занехаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. занехаяти — ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ (ЗАНЕХА́ТИ діал.), ПОНЕХА́ЯТИ (ПОНЕХА́ТИ) діал., ЗАГИ́РИТИ діал. — Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. — Ледащиця, та й годі!..  Словник синонімів української мови
  4. занехаяти — Занеха́яти і занеха́ти, -ха́ю, -ха́єш кого, що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)