занозик

Заніз, -нозу

м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. н. п. ум. занозик. Аф. ув. занозяка. Аф.