заніколитися

Заніколитися, -литься

гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. заніколитися — зані́колитися дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. заніколитися — -литься, док., діал. Зробитися ніколи, зайти у цейтнот.  Великий тлумачний словник сучасної мови