Словник української мови Грінченка

заплутати

Заплутати, -ся

см. заплутувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заплутати — див. заплутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплутати — заплу́тати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. заплутати — заплу́тувати / заплу́тати у (свої́) тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка.  Фразеологічний словник української мови
  4. заплутати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. заплутати — ЗАПЛУ́ТАТИ див. заплу́тувати.  Словник української мови в 11 томах