запримітити

Запримітити, -чу, -тиш

гл. Примѣтить, замѣтить. Я вже давно запримітила, що полюбила його. Кв. Драм. 265. Запримітила, що у Пилипа і очі карі, і вуси шовкові. Мир. Пов. І. 124.

Значення в інших словниках

1. запримітити — [заприем’ітиетие] -м'ічу, -м'ітиеш; нак. -м'іт', -м'іт'теи  Орфоепічний словник української мови
2. запримітити — див. запримічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запримітити — запримі́тити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. запримітити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм.  Словник синонімів української мови
5. запримітити — ЗАПРИМІ́ТИТИ див. заприміча́ти.  Словник української мови в 11 томах