запропадати

Запропадати, -даю, -єш

сов. в. запропасти, -паду́, -де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.

Значення в інших словниках

1. запропадати — див. зникати  Словник синонімів Вусика