Словник української мови Грінченка

запрута

Запрута, -ти

ж.

1) Палка въ плетнѣ.

2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. см. запручувати 2.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. запрута — -и, ж. 1》 Кілок у тину. 2》 Палиця для стягування зв'язаного (напр., снопів).  Великий тлумачний словник сучасної мови