зарадити

Зарадити, -джу, -диш

гл.

1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. О. 1861. IV. 31.

2) Пособить, помочь.

3) — чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами. Мл. л. сб. 262.

Значення в інших словниках

1. зарадити — [зарадиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи  Орфоепічний словник української мови
2. зарадити — див. зараджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зарадити — зара́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. зарадити — помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).  Фразеологічний словник української мови
5. зарадити — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
6. зарадити — Зара́дити, -ра́джу, -диш; зара́дь, -ра́дьте кого, чому чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зарадити — ЗАРА́ДИТИ див. зара́джувати.  Словник української мови в 11 томах