зарикати

Зарика́ти, -ка́ю, -єш

гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.

Значення в інших словниках

1. зарикати — -икаю, -икаєш, док. Почати рикати (про звірів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарикати — зари́ка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. зарикати — ЗАРИ́КА́ТИ, и́ка́ю, и́ка́єш, док. Почати рикати (про звірів). Звір у лісах зарикав, В горах луною пішло… (Дор., Літа.., 1957, 98); Він [лев] стояв з мить нерухомо, потім позіхнув і раптом зарикав (Ів.. Ліс. казки, 1954, 164).  Словник української мови в 11 томах