зарізати —
док., (ножем) убити; (свиню) заколоти; (на м'ясо) забити; (проєкт) відкинути; (на іспиті) провалити; (без ножа) ІД. класти живцем у могилу.
Словник синонімів Караванського
зарізати —
[зар’ізатие] -р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи
Орфоепічний словник української мови
зарізати —
-іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Убити ножем або взагалі чим-небудь гострим. || Убити на м'ясо (свійську птицю, свійських тварин). || Наїхавши, вбити (про поїзд, трамвай). || розм. Загризти (про хижих тварин). Хоч заріж — а) (у сполуч. з дієсл. майб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарізати —
зарі́зати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зарізати —
зарізати 1. шк. прискіпуючись, поставити погану оцінку (ср, ст): – Ну, як відповів? – Та щось таке мене питав!.. Словом, зарізав! (Авторка) 2. скомпрометувати (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
зарізати —
Жу, -жеш, док. 1. студ. Знизити або не поставити оцінку. Зарізати на іспиті. 2. Не допустити. Зарізати проект.
Словник сучасного українського сленгу
зарізати —
ПІДВЕСТИ́ (не виконати чогось потрібного, необхідного тощо, шкодячи комусь, чомусь), ПІДКАЧА́ТИ розм.; ОБДУРИ́ТИ, ОБМАНУ́ТИ (ОБМАНИ́ТИ) розм. (не виправдати чиїхось сподівань); ЗАРІ́ЗАТИ розм. (поставити в скрутне становище). — Недок.
Словник синонімів української мови
зарізати —
ЗАРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Убити ножем або взагалі чим-небудь гострим. Он розбойник катований Зубами скрегоче, Недобитка товариша Зарізати хоче! (Шевч., І, 1951, 245); — Чоловіче добрий, ..
Словник української мови в 11 томах