зарішити
Заріша́ти, -ша́ю, -єш
сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Словник української мови ГрінченкаЗаріша́ти, -ша́ю, -єш
сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Словник української мови Грінченка