Словник української мови Грінченка

засадний

Засадний, -а, -е

1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Брацл. у. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. Могил. у.

2) Крѣпкій. Засадні коні. Камен. у.

3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. Брацл. у.

4) засадна зіма. Продолжительная и постоянная зима. Н. Вол. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. засадний — -а, -е. Прикм. до засада I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засадний — заса́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. засадний — ЗАСА́ДНИЙ², а, е, рідко. Прикм. до заса́да²; засадничий. Будь-яка концепція містить основну ідею певної теорії, гіпотези або творчого задуму, а також методи й засоби практичної реалізації її засадних положень (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. засадний — Заса́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. засадний — ЗАСА́ДНИЙ, а, е. Прикм. до заса́да¹. За лівим флангом, у лісі, засів сильний «засадний полк» (Іст. СРСР, І, 1957, 86).  Словник української мови в 11 томах