Словник української мови Грінченка

заситити

Засити́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заситити — засити́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови