заслуженничок

Заслуже́нник, -ка

м. Заслуженный человѣкъ? ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.