Словник української мови Грінченка

засмітити

Засмітити

см. засмічувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. засмітити — засміти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. засмітити — див. засмічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засмітити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. засмітити — ЗАСМІТИ́ТИ див. засмі́чувати.  Словник української мови в 11 томах