застелитися
Застеля́тися, -ля́юся, -єшся
сов. в. застелитися, -люся, -лешся, гл.
1) = застилатися, заслатися.
2) — ша́лею, хусткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. Св. Л. 78.
3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи! Кобел. у.
Словник української мови Грінченка