Словник української мови Грінченка

застрекотати

Застрекота́ти, -чу́, -чеш и застрекоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки. Стор. МПр. 22.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. застрекотати — застрекота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. застрекотати — -очу, -очеш і застрекотіти, -очу, -отиш, док. Почати стрекотати, стрекотіти, видавати короткі звуки, що нагадують тріск (про птахів, комах). || Почати створювати звуки, схожі на стрекотання, стрекотіння (про предмети, механізми). || безос. || перен. Заговорити швидко, скоромовкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застрекотати — ЗАСТРЕКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАСТРЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Почати стрекотати, стрекотіти, видавати короткі звуки, що нагадують тріск (про птахів, комах). Серед води, на маленькому острівці, в верболозах, несподівано застрекотала сорока (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах