Словник української мови Грінченка

застругувати

Застругувати, -гую, -єш

сов. в. застругати, -жу, -жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. застругувати — застру́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. застругувати — див. різати  Словник синонімів Вусика
  3. застругувати — -ую, -уєш, недок., застругати, застружу, застружеш і застругаю, застругаєш, док., перех. 1》 Стругаючи, знімати верхній шар чого-небудь, робити щось рівним, гладеньким. 2》 Робити гострим кінець чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застругувати — ЗАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРУГА́ТИ, застружу́, застру́жеш і заструга́ю, заструга́єш, док., перех. 1. Стругаючи, знімати верхній шар чого-небудь, робити щось рівним, гладеньким. Ольга взяла ножа й хотіла трішки застругати мамі припічка (Кач.  Словник української мови в 11 томах