Словник української мови Грінченка

застряти

Застря́ти

см. застрявати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. застряти — застря́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. застряти — [застр’атие] -р'ану, -р'анеиш; нак. -р'ан', -р'ан'теи  Орфоепічний словник української мови
  3. застряти — див. застрявати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застряти — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал.  Словник синонімів української мови
  5. застряти — ЗАСТРЯ́ТИ див. застрява́ти.  Словник української мови в 11 томах