застугоніти Застугоніти, -ню́, -ниш гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках застугоніти — застугоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови застугоніти — -ню, -ниш, док. Почати стугоніти; глухо загусти, застукати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови застугоніти — ЗАСТУГОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. Почати стугоніти; глухо загусти, застукати. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (Вас. Словник української мови в 11 томах