Словник української мови Грінченка

заступець

Заступе́ць, -пця́

м.

1) ум. отъ заступ.

2) мн. Родъ узора для вышивки сорочки. КС. 1893. V. 278.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заступець — Засту́пець: — представник громади [2] — представник [XIII]  Словник з творів Івана Франка
  2. заступець — ЗАСТУ́ПЕЦЬ, пця, ч., рідко. Заступник (у 3 знач.). Емансипація народу має за себе в тих журналах заступців, котрі хотять [хочуть] і бажають .. розпустити просвіту якнайширше, якнайглибше в маси темного народу (І.  Словник української мови у 20 томах