Словник української мови Грінченка

засудити

Засуди́ти, -джу́, -диш

гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.

---------------

Засудити, -джу, -диш

гл. Стянуть, свести. Судорга засудила руку. Борз. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. засудити — засуди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. засудити — див. засуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засудити — ЗАСУ́ДЖУВАТИ (визнаючи кого-небудь винним, встановлювати міру покарання), ПРИСУ́ДЖУВАТИ, ОСУ́ДЖУВАТИ, ОСУДЖА́ТИ рідко. — Док.: засуди́ти, присуди́ти, осуди́ти. (Кандиба:) Ваш холодний присуд мене засуджує на смерть (О.  Словник синонімів української мови
  4. засудити — ЗАСУДИ́ТИ див. засу́джувати.  Словник української мови в 11 томах