засідлати

Засідла́ти, -ла́ю, -єш

гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.

Значення в інших словниках

1. засідлати — засідла́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засідлати — -аю, -аєш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засідлати — СІДЛА́ТИ (коня), КУЛЬБА́ЧИТИ заст. — Док.: засідла́ти, осідла́ти, окульба́чити. По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Т. Шевченко); Заходились кульбачити й своїх (коней) — Мамай з товаришами (О. Ільченко).  Словник синонімів української мови
4. засідлати — ЗАСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі. Три брати.. засідлали коней, поїхали слідом Анта (Скл., вятослав, 1959, 16); — Я звелю засідлати Ластівку. Конина смирна, якраз для такого кіннотника, як ти (Тют., Вир, 1960, 194).  Словник української мови в 11 томах