Словник української мови Грінченка

затаїти

Затаїти, -ся

см. затаювати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. затаїти — затаї́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затаїти — див. затаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затаїти — затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А.  Фразеологічний словник української мови
  4. затаїти — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. затаїти — Затаї́ти, -таю́, -таї́ш, -таї́ть; не зата́й, -та́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. затаїти — ЗАТАЇ́ТИ див. зата́ювати.  Словник української мови в 11 томах