затильний

Затильний, -а, -е

Задній. Н. Вол. у. Вийшла стара пані на затильні двері. Гол. III. 207. Утікала Бондарівна затильними дверми. Грин. III. 616.

Значення в інших словниках

1. затильний — Зати́льний: — задній [44-2]  Словник з творів Івана Франка
2. затильний — зати́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. затильний — -а, -е. Який міститься позаду або на задньому боці чого-небудь; прот. передній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затильний — ЗАТИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься позаду або на задній стороні чого-небудь; протилежне передній. Я вийшов на вузеньке подвір’я.. — не на те просторе, спільне подвір’я, що лежало перед домом, а на затильне, маленьке (Фр.  Словник української мови в 11 томах