затомити

Затоми́ти, -млю́, -миш

гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. І. 92.

Значення в інших словниках

1. затомити — затоми́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затомити — -омлю, -омиш, док., затомляти, -яю, -яєш, недок., перех., розм. Довести до знемоги, знесилля; замучити, стомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затомити — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.  Словник синонімів української мови
4. затомити — ЗАТОМИ́ТИ, омлю́, о́миш, док., перех., розм. Довести до знемоги, знесилля; замучити, стомити. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди (Чуб., І, 1872, 92).  Словник української мови в 11 томах