затроюдити Затрою́дити, -джу, -диш гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце. Мир. ХРВ. 204. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках затроюдити — затрою́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови