Словник української мови Грінченка

захватити

Захвати́ти

см. захвачувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. захватити — захвати́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. захватити — див. захвачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захватити — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. захватити — ЗАХВАТИ́ТИ див. захва́чувати.  Словник української мови в 11 томах