зацокотати

Зацокотати и зацокотіти, -кочу, -ти́ш

гл.

1) Застучать учащенно.

2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54). Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.

Значення в інших словниках

1. зацокотати — зацокота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зацокотати — -очу, -очеш і зацокотіти, -очу, -отиш, док. 1》 без додатка і чим. Підсил. до зацокати. 2》 Почати цокотати, цокотіти (про птахів, комах). || перен., розм. Заговорити швидко і дзвінко (зазвичай про жінок).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зацокотати — ЗАЦОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАЦОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. без додатка і чим. Підсил. до зацо́кати. Шкварконула блискавиця, ..зацокотали шибки у вікнах; струснулися підвалини (Мирний, І, 1954, 343); — Тах-тах-тах-тах… —зацокотів кулемет десь...  Словник української мови в 11 томах