зацідити

Заціди́ти, -джу́, -диш

гл. Сильно ударить, хватить. Грин. II. 172. Мир. ХРВ. 94. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. Котл. Ен. VI. 86. По потилиці й заціде. Г. Барв. 275.

Значення в інших словниках

1. зацідити — заціди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зацідити — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
3. зацідити — див. заціджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зацідити — заціди́ти → зациндолити (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. зацідити — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. зацідити — ЗАЦІДИ́ТИ див. заці́джувати.  Словник української мови в 11 томах