Словник української мови Грінченка

зачарувати

Зачаровувати, -вую, -єш

сов. в. зачарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зачарувати — зачарува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зачарувати — див. зачаровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачарувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. зачарувати — ЗАЧАРУВА́ТИ див. зачаро́вувати.  Словник української мови в 11 томах