Словник української мови Грінченка

зачілябити

Зачіля́бити, -блю, -биш

гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зачілябити — див. вдарити  Словник синонімів Вусика