Словник української мови Грінченка

зашелестіти

Зашелестіти, -щу, -стиш

гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло. Стор. І. 107.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зашелестіти — зашелесті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зашелестіти — див. падати  Словник синонімів Вусика
  3. зашелестіти — -ещу, -естиш, док., без додатка і чим. Почати шелестіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зашелестіти — Зашелесті́ти, -лещу́, -сти́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зашелестіти — ЗАШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док., без додатка і чим. Почати шелестіти. Зашелестіло жито, заколихалося (Мирний, І, 1949, 127); Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ (Вас.  Словник української мови в 11 томах