защіпочка

Защіпка, -ки

ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. ум. защіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.

Значення в інших словниках

1. защіпочка — за́щіпочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. защіпочка — ЗА́ЩІПОЧКА, и, ж. Зменш. до за́щіпка. Труда тихенько, скромно сідає в фотель проти пастора, кладе молитовник із кістяними защіпочками собі на коліна (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах