гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
збрести —
збрести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
збрести —
збреду, збредеш; мин. ч. збрів, збрела, збрело; док. 1》 перех. Перейти бродом. 2》 неперех., перен. Раптово з'явитися, постати. Збрести на думку. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збрести —
ЗБРЕСТИ́, збреду́, збреде́ш; мин. ч. збрів, збрела́, ло́; док. 1. перех. Перейти бродом. Велять мені річку брести, широкую та глибокую. Не сплисти, а ні збрести, ні очима перекинути (Чуб., V, 1874, 456). 2. неперех., перен. Раптово з’явитися, постати.
Словник української мови в 11 томах