Словник української мови Грінченка

звар'ювати

Зварія́тіти, -тію, -єш, звар'юва́ти, -р'ю́ю, -єш

гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. Н. Вол. у. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. І. 528.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. звар'ювати — звар'юва́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. звар'ювати — див. зваріювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звар'ювати — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови