звергнути
Зверга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. звергнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Словник української мови Грінченка