звеселіти

Звеселіти, -лію, -єш

гл. Повеселѣть. Шевч. 410. А як коли то було звеселіємо не знать чого. МВ. (О. 1862. III. 35).

Значення в інших словниках

1. звеселіти — звеселі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звеселіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати веселим; повеселішати. 2》 тільки 3 ос. Сповнитися веселощів, радості, щастя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звеселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим)...  Словник синонімів української мови
4. звеселіти — ЗВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати веселим; повеселішати. А як коли, то було звеселіємо не знать чого. Веселенько нам,— аж серце трепече!...  Словник української мови в 11 томах