Словник української мови Грінченка

звонець

Звоне́ць, -нця́

м. раст.: a) Rhinanthus crista galli. Лв. 101. б) Rhinanthus minor, в) Campanula ranunculoides. Лв. 97. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець. Ном. № 10139.

Словник української мови Грінченка