зглянутися

Зглядатися, -даюся, -єшся

сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл.

1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67.

2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. ІІ. 149. І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.

Значення в інших словниках

1. зглянутися — згля́нутися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зглянутися — дк., мати серце, мати Бога в серці <�в животі>, (над ким) ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ, пожаліти кого; (на що, сльози) врахувати, взяти до уваги.  Словник синонімів Караванського
3. зглянутися — і рідше ізглянутися і зоглянутися, -нуся, -нешся, док. 1》 розм. Однокр. до зглядатися. 2》 на кого, над ким і без додатка, перен. Виявити співчуття, милосердя до кого-небудь, пожаліти когось, змилуватися над ким-небудь. || на що, над чим. Виявивши чуйність, узяти до уваги, врахувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зглянутися — не зогля́нешся (не згля́нешся), як (і)... Дуже швидко, непомітно (настане, відбудеться, почнеться щось). — Оце й не зоглянешся, Дмитре, як орати почнемо... (М. Стельмах); — Сухо, тепло, — умовляє далі водій, — чого ще треба? Дощ перейде, дорога протряхне, не зглянемось, як і доїдемо (Ю. Яновський).  Фразеологічний словник української мови
5. зглянутися — ПЕРЕГЛЯДА́ТИСЯ з ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися поглядами), ПЕРЕЗИРА́ТИСЯ, ЗЗИРА́ТИСЯ, ПЕРЕЗИ́РКУВАТИСЯ розм., ЗГЛЯДА́ТИСЯ (ЗГЛЯ́ДУВАТИСЯ рідше) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
6. зглянутися — Згля́нутися, -нуся, -нешся, -нуться; згля́нься, згля́ньмося, згля́ньтеся на кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зглянутися — ЗГЛЯ́НУТИСЯ і рідше ІЗГЛЯ́НУТИСЯ і ЗОГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. розм. Однокр. до згляда́тися 1. Денної пори, хоч і стрінемось,— тільки зглянемось, словечка не промовимо, розійдемось (Вовчок, І, 1955, 128); Мати нічого не сказала синові.  Словник української мови в 11 томах