Словник української мови Грінченка

здурити

Здури́ти, -рю, -риш

гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. здурити — здури́ти дієслово доконаного виду обдурити діал.  Орфографічний словник української мови
  2. здурити — здурю, здуриш, док., перех., діал. Обдурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здурити — ЗДУРИ́ТИ, здурю́, зду́риш, док., перех., діал. Обдурити. Гриць довгий час думав над тим, чи буває не здурив його сей хлопець (Фр., II, 1950, 58).  Словник української мови в 11 томах