Словник української мови Грінченка

зернинка

Зернина, -ни

ж. Одно зерно, зернышко. ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось. Рудч. Ск. II. 126.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зернинка — зерни́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зернинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до зернина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зернинка — ЗЕРНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зерни́на. Люди веселі спішать працювати: копати городи, поля засівати, щоб сил набирались зернинки малі (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 88); Від хвилювання на гарному, дарма що змученому, обличчі Василини з’являються крихітні зернинки поту (Стельмах, І, 1962, 518).  Словник української мови в 11 томах